Здорові Люди

Остеохондроз: як розпізнати зміни у хребті

Хребет – це основа, на ньому тримається увесь скелет людини, тож патологічні зміни у його структурах значною мірою впливають на якість життя. Зазвичай зі скаргами на біль у спині до лікарів звертаються пацієнти у віці понад 35 років, проте зараз значно збільшилась частка хворих на остеохондроз серед молоді – 18-35 років. У незапущених випадках захворювання корегується консервативними методами, в той час, як на важких стадіях може знадобитись хірургічне втручання. З появою перших симптомів остеохондрозу варто звернутись до лікаря-невролога, який проведе обстеження та назначить лікування. Вчасна діагностика та терапія допоможуть уникнути таких важких ускладнень, як корінцевий синдром, парези та паралічі, порушення функцій тазових органів.

Остеохондроз хребта – це…


Остеохондрозом хребта називають дегенеративні та дистрофічні зміни у хрящових тканинах хребта, які призводять до стоншення міжхребцевих дисків, склерозування їх поверхонь, зниження пружності. Уражаються також кістки, тобто хребці, зв’язки, навколишні м’язи, кровоносні та лімфатичні судини, підшкірно-жирова клітковина та шкіра. Хребет поступово перестає повноцінно виконувати свої функції, легко травмується, втрачає  витривалість.
Міжхребцевий диск складається з двох частин: драглисте тіло – м’яка, пружна складова, що розташовується в центрі, і волокнисте кільце, яке тримає форму міжхребцевого диску. Внаслідок погіршення трофіки в уражених навколишніх тканинах, звідки живляться хребці, знижується вміст вологи у драглистому тілі, воно стає крихким, також зменшується міцність волокнистого кільця. При навантаженнях у ньому можуть виникати тріщини, що призводить до утворення міжхребцевих кил.
Остеохондроз може виникати у різних відділах хребтового стовпа – шийному, грудному, поперековому. Найчастіше розвивається попереково-крижовий остеохондроз, оскільки саме на відділ припадає найбільше навантаження.

Чому виникає остеохондроз хребта


Міжхребцеві диски не мають власних судин, тож усі поживні речовини можуть отримувати тільки із навколишніх м’яких тканин, тому остеохондроз супроводжується порушенням живлення у структурах, що оточують хребет. Внаслідок недостатньої трофіки і виникають дегенеративні зміни.
Остеохондроз – це не інфекційне запальне захворювання, а стан, що виникає внаслідок «зношення» хребців. З віком такі зміни починають відбуватись у кожної людини, проте є ряд факторів, що прискорюють розвиток структурних перетворень:
·        генетична спадкова схильність;
·        травми хребта у минулому;
·        викривлення хребта;
·        надмірна мобільність (рухливість) сегментів хребтового стовпа;
·        робота, пов’язана із великим навантаженням на спину, підйомом тяжких речей;
·        регулярне тривале знаходження у незручному положенні;
·        нераціональні фізичні навантаження;
·        нерівномірний розвиток кістково-м’язової системи;
·        порушення обміну речовин;
·        надлишкова маса тіла;
·        часті інфекції та інтоксикації;
·        незбалансоване харчування;
·        переохолодження.
Існує декілька теорій виникнення остеохондрозу: інволюційна, гормональна, інфекційна, алергічна, метаболічна, спадкова. Тривалий час захворювання може ніяк не проявляти себе, але з появою тригерного чинника – різкий рух, травма, інфекція – симптоми остеохондрозу починають турбувати людину.

Види та стадії остеохондрозу


Патологічні зміни можуть виникати у будь-кому відділі хребтового стовпа, тому в залежності від ураженої області виділяють такі види остеохондрозу:
·        шийний;
·        грудний;
·        попереково-крижовий;
·        полісегментарний.
Кожен відділ хребта пов’язаний з роботою певних органів, тому для різних видів остеохондрозу характерні свої симптоми, які залежать від локалізації вогнища хвороби. Буває, захворювання вражає декілька відділів, тоді симптоматика множинна. У такому випадку ставиться діагноз полісегментарного остеохондрозу.
Ураження міжхребцевих дисків не виникає в один момент, захворювання розвивається протягом тривалого часу. Виділяють чотири стадії остеохондрозу:
1.      Поява нестабільності сегментів, первинні патологічні зміни у структурі межхребцевих дисків.
2.      Звуження щілини між хребцями.
3.      Відбувається деформація диска та руйнування фіброзного кільця з утворенням між хребцевих кил, викривлення хребта. Для цієї стадії характерні часті загострення, оскільки регулярно перетискаються та запалюються нервові корінці.
4.      Руйнування диска. Остеохондроз четвертої стадії в більшості випадків призводить до інвалідності.
Остеохондроз на 1-2 стадії добре піддається корекції. Вчасна діагностика та лікування дозволяє людині жити повноцінним життям. Тож при появі болю, дискомфорту чи інших симптомів остеохондрозу, варто звернутись до лікаря та пройти обстеження.
У МП «Здорові Люди» лікуванням остеохондрозу займається лікар-невролог Ляхович Марія Іванівна.
Запис на консультацію https://zdoroviludy.com/Neurology

Симптоми остеохондрозу


Прояви остеохондрозу хребта залежать від локалізації патологічних змін і ступеня ураження міжхребцевого дика.
При шийному остеохондрозі страждає шия, верхні кінцівки, обличчя, погіршується кровообіг у головному мозку. Серед характерних симптомів можна виділити:
·        часті головні болі;
·        відчуття заніміння у ділянках обличчя, голови;
·        запаморочення, головокружіння;
·        слабкість у верхніх кінцівках.


У запущених випадках можливе погіршення зору та слуху, що може призвести до інвалідності.
Остеохондроз грудного відділу пов’язаний із роботою таких органів, як серце, легені, нирки, шлунково-кишковий тракт, тож прояви захворювання наступні:
·        неприємні відчуття у грудях;
·        посилення болю під час руху;
·        болі в області серця;
·        «повзання мурашок» в ділянці грудей;
·        проблеми з нирками, порушення їх функцій;
·        розлади травлення.
Попереково-крижовий остеохондроз впливає на функціонування нижніх кінцівок та органів малого тазу: статевої та сечовидільної системи, кишківника.  До симптомів відносяться:
·        відчуття заніміння та біль у нижніх кінцівках, часто виникненням парезів у них;
·        дискомфорт у попереку, труднощі при здійснення нахилів;
·        порушення роботи органів малого тазу;
·        закрепи.

Лікування остеохондрозу


Остеохондроз неможливо вилікувати повністю, однак можна значно сповільнити розвиток патологічних змін у міжхребцевих дисках та досягти полегшення або повного зникнення симптомів. Лікуванням остеохондрозу займається лікар-невролог. Для корекції стану пацієнтів використовуються різні методики:
·        кінезіотерапія;
·        лікувальні гімнастика та масаж;
·        фізіотерапія;
·        плазмотерапія;
·        акупунктура (голковколювання);
·        аквааеробіка.



Медикаментозна терапія потрібна для того, щоб усунути запалення та зняти больовий синдром. З цією метою пацієнтам назначають нестероїдні протизапальні препарати, вони мають швидкий ефект, однак допомагають тільки симптоматично. НПЗЗ ніяк не впливають на уражені диски, не відновлюють пошкоджені тканини та не запобігають подальшому руйнуванню.
У запущених складних випадках проводять хірургічні операції.

Запис на прийом до лікаря:



Лікар-невролог Ляхович Марія Іванівна

за номером 0988642608 або ж через сайт https://zdoroviludy.com/Neurology



Збільшимо кількість здорових людей разом!