Історія плазмотерапії
Усе нове – це давно забуте старе, попередником плазмотерапії можна вважати раніше відомий та популярний метод – аутогемотерапію, коли власну кров пацієнта вводили йому внутрішньом'язево з ціллю стимуляції імунної системи організму. Вперше таке лікування застосував німецький професор медицини, лікар-хірург Макс Шеде (1844 – 1902 рр.), але у зв’язку з потужним розвитком фармацевтичної індустрії, методика не прижилась. Проте вже через короткий проміжок часу виявилось, що фармпрепарати, на відміну від плазмотерапії, мають, окрім лікувальної дії, ще величезний перелік побічних реакцій, ускладнень та протипоказань.
Сучасна плазмотерапія, або PRP-терапія (Plateletrichplasma) – це ін’єкційна процедура, при якій внутрішньошкірно, підшкірно або внутрішньом’язево пацієнту вводиться збагачена тромбоцитами та спеціально підготовлена плазма з його власної крові. У тромбоцитах містяться фактори росту, відповідальні не тільки за згортання, а і за стимуляцію розмноження стовбурових клітин цим викликається ріст та регенерація різних молодих тканин:
- нервових закінчень;
- шкіри;
- ендотелію судин;
- м’язів;
- хрящів;
- кісток та інш.
Техніка проведення плазмотерапії
У людській плазмі міститься одна десята частина біологічно активних компонентів, але навіть такої невеликої концентрації достатньо для запуску регенерації тканин, оскільки, за рахунок ін’єкційного методу, плазма потрапляє безпосередньо до ушкодженої ділянки. Процедура плазмотерапії відбувається у декілька етапів:
1. Забір крові у пацієнта: лікар або медична сестра здійснюють звичайний забір венозної крові у пацієнта у спеціальні пробірки для плазмотерапії;
2. Центрифугування крові: пробірки ставлять у центрифугу та вмикають спеціальний режим, який дозволить відділити плазму з тромбоцитами від інших складників крові;
3. Введення плазми: за допомогою ін’єкцій готова плазма вводиться в уражені ділянки тіла.
Курс плазмотерапії може складатись з 4 – 7 процедур, проте ефект можна відчути вже після першого відвідування. При сильних пошкодженнях виникає необхідність пройти повторне лікування плазмою з інтервалом 3, 6 або 12 місяців.
Як підготуватись до «плазми»
Плазмотеріпя – це безпечний та ефективний метод лікування, проте він потребує певної підготовки від пацієнта. Незадовго до першої процедури потрібно здати загальний аналіз крові, аби перевірити стан організму та впевнитись у відсутності гострих запальних процесів. А за добу до плазмотерапії – уважно стежити за питним режимом, варто випити не менше, ніж 1,5 – 2 л. простої води, краще негазованої. Також протягом 24 годин до процедури не можна:
- їсти жирну їжу, смажені страви;
- вживати алкоголь;
- палити.
Покази до плазмолікування
Плазмотерапія у неврології застосовується для профілактики та лікування найрізноманітніших захворювань, пов’язаних із травмами, запальними процесами, інсультами, віковими змінами та багато іншого.
Показання до плазмотерапії:
- Захворювання хребта: сколіоз та кіфосколіоз, спондильоз та спондилоартроз, остеохондроз, ускладнений протрузіями та килами міжхребцевих дисків, що проявляється больовим, корінцевим, тунельним синдромами, люмбаго, міжреберною невралгією, синдромом хребтової артерії та інш.
- Нейропатії різної локалізації: лицевого, трійчастого, променевого, мало- та великогомілкового нервів, діабетичні та інші.
- Головні болі, зокрема, мігрень.
- Крампі (скорочення м’язів на литках, що викликають сильний біль).
- Постгерпетична невралгія.
- Міогенні тригерні зони.
- Розсіяний склероз з руховим дефіцитом.
- Реабілітація після інсульту та черепно-мозкових травм з руховими розладами.
- Реабілітація компресійних переломів хребта.
Виражений ефект плазмотерапія має при патологіях великих та малих суглобів: остеоартроз, періартрит, контрактури (наприклад, Дюпюїтрена), гострих пошкодженнях м’язів, зв’язок, кісток: розрив, розтягнення, вивих, перелом; тендинітах, оніходистрофії та оніхолізисі, діабетичних виразках, опіках, як допоміжний метод при лікуванні виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки.
Широко даний метод використовується у сучасній косметології та естетичній медицині.
Активно даним методом користуються спортсмени: футболісти, тенісисти, гірськолижники – і всі, хто веде активний спосіб життя, навантажуючи плечові, ліктьові, колінні, гомілково-ступневі суглоби та хребет.
Плазмотерапія може поєднуватись з медикаментозним лікуванням.
Протипоказання до лікування плазмою
Переваги методу плазмотерапії – максимальна безпечність в зв’язку з тим, що плазма є частиною крові самого пацієнта, тому не може викликати алергічних реакцій. Проте існує ряд протипоказань до проведення плазмолікування:
- системні захворювання крові;
- онкологія;
- кахексія;
- схильність до кровотечі;
- лихоманка більше, ніж 37,5 С;
- гостре інфекційне захворювання;
- імунодефіцитні стани;
- остеомієліт;
- епілепсія;
- психічні захворювання, істерія, психоз;
- гострий інфаркт міокарда або інсульт;
- серцева недостатність II-Бст.;
- загальний важкий стан пацієнта.
Також на заваді може стати непереносимість натрію цитрату та гепарину. Протипоказано проводити плазмотерапію під час вагітності чи грудного вигодовування.
Результат плазмотерапії
Плазмолікування триває близько 30 хвилин, і позитивний результат можна помітити вже після першої процедури. Плазма запобігає розвитку подальшої дегенерації тканин та дозволяє знизити рівень больових відчуттів, інколи вдається вилікуватись не застосовуючи медикаменти чи хірургічне втручання. Після серії процедур помітний результат:
- мінімізуються запальні процеси;
- зменшується біль;
- усувається гіпоксія у тканинах;
- знімаються м’язові спазми;
- стимулюється кровообіг у тканинах;
- загоюються рани, які тривалий час не заживали;
- пришвидшуються процеси відновлення нервової, м’язової, хрящової, кісткової та інших тканин;
- зменшується ризик формування рубцевої тканини та келоїду.
У медичній практиці «Здорові Люди» процедури плазмотерапії проводить лікар-невропатолог, професіонал своєї справи – Ляхович Марія Іванівна.
Звертайтесь, будемо раді Вам допомогти.