Здорові Люди

Бронхіальна астма: типи, симптоми, маскування

З кожним роком бронхіальна астма все більше і більше поширюється між людьми будь-якого віку та статі. І якщо в дитинстві при правильному лікування від захворювання можна позбутись, то в дорослому віці астма потребує постійного нагляду та терапії. Серед найбільш поширених симптомів – свистяче дихання, задишка, кашель, проте нерідко бронхіальна астма на початках маскується під інші патології, що значно ускладнює діагностику. Вчасне виявлення та коректне лікування – запорука тривалої ремісії.

Що таке бронхіальна астма

Бронхіальна астма – це захворювання хронічного характеру, основною ознакою якого є наявність запального процесу у слизовій оболонці стінок бронхів, при відсутності інфекційного ураження. У здорової людини просвіт бронхів вільний та достатньо широкий для того, щоб потік повітря спокійно проходив крізь нього під час вдиху чи видиху. У пацієнта з БА (бронхіальною астмою) через тривале запалення виникає набряк слизової оболонки у дихальних шляхах, вона потовщується, а просвіт звужується. Крім того, одночасно з цим може розвиватись бронхоспазм – скорочення м’язів бронхів. Повітря стикається із перешкодами, організм отримує менше кисню.
У спазмованих, запалених бронхах накопичується слиз, і без того звужений просвіт стає ще меншим, порушується процес вільного проходження повітря, у людини з’являється задишка, відчуття нестачі повітря, хрипи під час дихання.

Класифікація бронхіальної астми


Бронхіальну астму класифікують за етіологією, а також за тяжкістю захворювання. Крім того, виділяють різні фази перебігу БА.


Етіологія


За етіологією бронхіальну астму розділяють на захворювання алергічного та неалергічного генезу. Зважаючи на специфіку запалення у слизовій оболонці бронхів також виділяють еозинофільну, нейтрофільну та малогранулоцитарну БА – в залежності від типу клітин, кількість яких переважає у харкотинні.
Для алергічної бронхіальної астми характерне активне утворення Ig E та ріст еозинофілів і мастоцитів у аналізі крові та харкотиння. Алергени при потраплянні в організм активують мастоцити, внасладок чого відбувається вивільнення певних медіаторів, які відповідають за обструкцію бронхів. Провокує напад бронхіальної астми алерген, який потрапляє у організм, наприклад, вдихання пилку рослин чи контакт із шерстю тварин.
Найчастіше початок захворювання припадає на дитячий вік, крім того, хворі мають супутні атопічні патології (алергії) – дерматит, поліноз. Алергічна астма зазвичай добре піддається контролю, позитивно реагує на застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів.
Механізм розвитку неалергічної, ендогенної БА вивчений недосконало, захворювання виникає на фоні вірусного або бактеріального ураження дихальних шляхів. Пошкоджена слизова оболонка бронхів регенерує, але іноді така перебудова призводить до обструкції. Напад ядухи можуть спровокувати сильний стрес, фізичне навантаження, різка зміна умов середовища (температура, вологість, тиск).
Раніше важливим діагностичним критерієм БА була наявність еозинофілії у харкотинні, але зараз виділяють еозинофільнонезалежну бронхіальну астму. Таким чином у людини можуть бути наявні симптоми захворювання, але рівень еозинофілів та Ig E залишається нормальним.

Тяжкість перебігу


В залежності від тяжкості перебігу бронхіальної астми виділяють три форми захворювання: легка, середньої важкості та важка.
При легкому перебігу БА загострення виникають 1-2 рази на рік, об’єм форсованого видиху та пікова швидкість становлять більше 80 %.
Середня важкість характеризується нападами, що виникають до 5 разів на рік, іноді розвивається астматичний статус. Для полегшення симптомів у період загострення використовують гормональні препарати. Показники на рівні 60-80%.
Тяжкий перебіг бронхіальної астми – це захворювання, що постійно рецидивує та супроводжується частими нападами, виникненням астматичного статусу. Пацієнтам потрібна постійна терапія глюкокортикоїдами та іншими гормональними препаратами. Максимальна пікова швидкість та об’єм форсованого видиху становить не більше 60%.
При бронхіальній астмі завжди використовується базова інгаляційна терапія, яка підбирається індивідуально під кожного пацієнта і корегується в залежності від реакції організму на медикаменти. Під час загострення додатково назначаються препарати, які блокують рецептори та тримають просвіти бронхів відкритими.
Підбором виду та співвідношення медикаментів повинен займатись фаховий лікар, тобто пульмонолог або пульмонолог-алерголог.

Фази перебігу


Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, у перебігу якого змінюють одна одну дві фази – загострення та ремісії. Для загострення характерна наявність виражених симптомів БА: виникають напади ядухи, астматичний статус. В кінці цієї фази приступи стають менш тяжкими, виникають рідше.
Надалі настає ремісія – типові прояви бронхіальної астми зникають. При тривалій, стійкій ремісії прохідність бронхів частково, а в деяких випадках і повністю, відновлюється.

Фактори ризику розвитку БА


Досі достеменно невідомо, що саме провокує розвиток бронхіальної астми у дорослому віці, проте можна виділити ряд факторів, які є сприятливими умовами для БА:

  • генетична схильність, наявність бронхіальної астми у близьких родичів;
  • інші алергічні захворювання;
  • часті захворювання, що вражають органи дихальної системи (застуда, грип, пневмонія, бронхіт);
  • алергічно несприятливі умови проживання (велика кількість пилу, шерсті тварин, пилку у повітрі, яке вдихає людина);
  • надмірна вага;
  • шкідливі звички, в тому числі пасивне куріння;
  • часті стреси.



Людям з високим ризиком розвитку БА рекомендовано проходити обстеження у пульмонолога1 раз на 2 роки, за умови відсутності симптомів захворювання.

Симптоми бронхіальної астми


Прояви бронхіальної астми пов’язані з патологічними змінами, які відбуваються у бронхіальному дереві внаслідок запалення: звуження просвіту, надмірна секреція слизу, набряк слизової оболонки. Симптоми мають різну інтенсивність, можуть проявлятись або повністю зникати, в залежності від фази хвороби.

До симптомів БА належать:
  • напади задишки, переважно з утрудненим видихом (експіраторна);
  • свист під час дихання;
  • напади сухого кашлю, що закінчуються виділенням невеликої кількості мокротиння;
  • при аускультації лікар вислуховує свистячі хрипи;
  • видих стає подовженим;
  • у акті дихання беруть участь допоміжні м’язи;
  • іноді можлива тахікардія.

Для атопічної атсми також характерна наявність інших проявів алергії – висипання, нежить.
При тяжкому перебігу бронхіальної астми виникає аускультативна картина німої грудної клітки – тобто при вислуховуванні лікар не чує ніяких шумів.

Під що маскується БА


Далеко не завжди бронхіальна астма має характерну клінічну картину з яскравими проявами. При легкій формі можлива періодична поява задишки або ж просто тривале покашлювання. В деяких випадках астма проявляється тільки нічним кашлем або ж рідкісними нападами кашлю в день.
Рання діагностика та лікування надзвичайно важливі для досягнення тривалої ремісії, саме тому потрібна диференційна діагностика із такими захворюваннями дихальних шляхів:

  • хронічне обструктивне захворювання легень;
  • гіпервентиляція легень з панічними атаками;
  • серцева недостатність;
  • бронхоектази;
  • інфекційне ураження дихальних шляхів;
  • новоутворення органів дихання;
  • муковісцидоз.

Діагностикою та лікуванням бронхіальної астми займається лікар-пульмонолог. У МЦ «Здорові Люди» завжди готові допомогти.

Запис на прийом до лікаря:

Пульмонолог-алерголог Андрушко Оксана Ярославівна
Пульмонолог Підгорбочна Ірина Григорівна

за номером 0988642608 або ж через сайт  https://zdoroviludy.com/pulmprices

Збільшимо кількість здорових людей разом!